Родини військових
«Тьотя Віка, мій тато повернувся зі шпиталю додому. Йому зробили три важкі операції. Дякую Богу, що він залишився живий. Бо двоє його товаришів загинули» — розповідає Яна. «А мій тато на три дні приїздив додому. Це був такий чудовий сюрприз. Ми з братом від нього не відходили. Нажаль знову поїхав воювати» — каже Даша. «А я вже дев’ять місяців не бачила дядю Сергія. Тільки по телефону спілкуємось. Я дуже скучаю» — розповідає Юля. Майже в кожній павлівській сім’ї хтось із чоловіків на фронті. Вони відбивають атаки ворога, захищають українську землю і життя багатьох людей. А рідні з нетерпінням чекають їх додому. Діти відвідують нашу «Затишну Схованку» і розповідають про власні та сімейні потреби. У когось закінчились зошити, ручки для занять. У когось картопля. Комусь потрібні продукти, одяг. Ми допомагаємо дітям і сім’ям вижити. Привозимо їм продуктові набори, картоплю, засоби гігієни, гуманітарну допомогу. Люди дякують та розповідають свої сумні історії, побоювання та переживання. Ми разом молимося. Віримо, що Господь допоможе вистояти, перемогти і дочекатися повернення воїнів героїв додому.