"Коробки Надії"
Жителі «загублених сіл», що знаходяться далеко від міст, особливо потребують підтримки та нашої уваги в час війни. Адже в основному ці жителі – люди похилого віку, пенсіонери й родини переселенців, що змушені шукати прихистку в покинутих, занедбаних домівках. Наша молодь, що активно долучається до роботи в «загублених селах» допомагає нам розвозити речі першої необхідності та «Коробки Надії» в нужденні родини. «Олег, пам’ятаєш, тут жила багатодітна сім’я, а чому ми їм не веземо «Коробки надії»? І чого у них двір повністю заріс чагарниками?» — Назар вже не перший рік місіонер і добре пам’ятає, де мешкають сім’ї, які ми постійно підтримуємо. Та через війну, багато родин полишили свої будинки й виїхали закордон. А ті хто залишився з великою радістю зустрічає нас на порозі своєї домівки. Кожна родина, що сьогодні отримала «Коробки надії» зі сльозами на очах дякували нашим «Юним місіонерам» за турботу. Ми допомагаємо, підтримуємо словами, а також разом з родинами молимося за мир для нашої держави.