Спогади про літній табір "Міст Надії"
«А пам’ятаєте, як в таборі ми разом ходили на екскурсію? Відверто кажучи, я дуже боялася йти по мосту через річку. Але ж подолала свій страх», — згадує Настя. «А я вдома листаю свій блокнот та пригадую наші вечірні зустрічі», — додає Майя. «Мені запам’яталося на все життя як ми обсипалися фарбами. Я була така різнокольорова та щаслива», — каже Даша. Ось таким має бути справжнє дитинство: яскравим, пізнавальним, позитивним. Та за часу війни все зіпсувалося. В таборі теж були неспокійні ночі в бомбосховищі, палкі молитви про захист. Але не дивлячись на це, діти з великим захопленням чекали ранок. Кожного дня їм готували смачну їжу, ігри, цікаві біблійні та повчальні історії, майстер класи та багато іншого. Неможливо забути вечірні виступи на сцені, де діти були справжніми акторами. «В мене з’явилося дуже багато нових друзів», — каже Аліна та показує свою білу футболку та галстук з підписами. Діти усміхаються кожній світлині, радіють кожній згадці. Їх не зупинити. Вони разом грають в ігри, співають табірні пісні та отримують в подарунок дитячі Біблії, бо хочуть більше знати про Бога. Хай ці щасливі табірні спогади і надалі зігрівають дитячі серця і помножують їхню віру в добро.