Нужденні родини
«Мама, ти теж чуєш як летить ракета? Ми ж вже не живемо в Донецьку, чому нас знову обстрілюють? Мама, це через те, що я не слухняна дівчинка?» — маленька Лєна налякано притуляється до маминих грудей і безупинно повторює свої три питання. А в жінки Віри одна думка нехай ця жахлива ніч швидше скінчиться. На ранок Віра мусить приготувати сніданок для своїх п’ятьох неповнолітніх дітей, а ще їй потрібно випрати купу брудного одягу. Жінка хвилюється і молиться до Бога, щоб ракети та безпілотники знову не пошкодили гідроелектростанцію в місті Світловодськ. Без світла не працює пральна машинка, електрична плита, бойлер, що нагріває воду і насос, що качає воду. Віра одинока мати, яку залишив чоловік напередодні війни. Їй доведеться знову самотужки влаштовувати багаття на подвір’ї, щоб приготувати сніданок. Скільки це займе часу? Коли сніданок буде готовий? Віра в розпачі. Аж ось телефон Віри подає сигнал про дзвінок. Жінка підіймає слухавку: «Віра, як Ваші справи? Чи є у Вас продукти, щоб нагодувати дітей? А як з теплом в кімнаті? Можливо Вам потрібен теплий одяг для малечі? Можливо потрібні теплі ковдри?» Віра не може вимовити й слова через сльози та біль, які стискають груди. Іра працівниця нашого Благодійного фонду обдзвонює підопічні родини переселенців, щоб з’ясувати, як люди пережили обстріли та чи потрібна термінова допомога. Не гаючи часу Іра привозить для родини Віри пакети наповнені продуктами, дитячим харчуванням та підгузками для дітей. Дорогі друзі, завдяки Вашій підтримці благодійного фонду «Міст Надії» ми можемо забезпечити нужденні родини теплим одягом, взуттям, обігрівачами, продуктами харчування. В Україні, під час війни, коли кожного дня не зрозуміло куди впаде ракета і що наступне пошкодить, ми разом з Вами продовжуємо нашу працю, піклуючись про потреби родин. Спільними зусиллями, ми спроможні допомогти ще багатьом людям, що цього потребують.