«Коробки Надії» для нужденних
Наша працівниця «Затишної Схованки» з села Божедарівки — Марія, розповідає:
-Я знову завантажую в машину «Коробки Надії» та вирушаю в дорогу. Поля ще сірі після зими, по радіо вкотре лунає повідомлення про повітряну тривогу. Дорога довга, і в паузах між новинами думається про біль, який сьогодні переживають люди, але водночас — про силу підтримки, що допомагає вистояти. Під’їжджаю до невеликої хати — тут відбувається моє перше знайомство з родиною Оксани. Мама виходить назустріч, а з-за її плеча сором’язливо визирають діти. Вони тихо дякують за приїзд, а їхні очі одразу зупиняються на яскравих, жовтих коробках. Усередині — прості речі: засоби гігієни, крупи, печиво, рушники, іграшки, олівці. Нічого розкішного, але для дітей це справжній скарб. У кожної родини своя непроста історія: десь батько відсутній, десь мама сама несе відповідальність за дітей, у багатьох тато на війні, хтось залишився без роботи чи живе без належних умов. Та в кожному домі є діти, які потребують турботи. Коли хлопчик радісно стискає нові олівці, а дівчинка обіймає м’яку іграшку, стає очевидно: навіть невелика допомога запалює велике світло.
Ми щиро дякуємо всім, хто підтримує роботу нашого благодійного фонду «Місмт Надії», хто наповнює та спаковує «Коробки Надії», хто підтримує фінансову сторону нашого служіння людям. Завдяки вам, дитячі серця, як і серця дорослих відчувають підтримку й надію.